Назва установи:
Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України
П.І.Б. керівника:
Ріпенко Артем Ігорович
Адреса (юрид., факт., тел./факс):
м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, тел. 722-44-66, 722-52-59
Електронна адреса: odndise@gmail.com

10.2. Експертиза технічного стану транспортних засобів

Установлення несправностей ТЗ, які загрожують безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до ДТП, внаслідок неї, або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.

10.4. Транспортно-трасологічна експертиза

Ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі.

Визначення взаємного розташування ТЗ у момент їх контактування по дослідженню пошкоджень.

Визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів на місці ДТП; розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів.

4.3. Трасологічна експертиза

Експертне дослідження слідів на транспортному засобі при ДТП (факт контактної взаємодії).

Встановлення типів та моделей автомототранспортних засобів за слідами шин; встановлення автомобіля за деталями та частинами, що відділилися при дорожньо-транспортній події; дослідження слідів шин автотранспортних засобів.

10.3. Дослідження деталей транспортних засобів

Дослідження причин та часу руйнування металевих деталей транспортних засобів.

Дослідження стану електроламп транспортних засобів, які брали участь у дорожньо-транспортних пригодах.

Експертне дослідження шин та коліс транспортних засобів.

Експертне дослідження гумовотехнічних деталей транспортних засобів.

10.1. Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди

Установлення механізму ДТП та її елементів (у тому числі й по відеозаписам):

– швидкості руху,

– установлення відповідності дій водія ТЗ в дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху,

– наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки,

– відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху,

– встановлення технічного причинно-наслідкового зв’язку між діями водія та ДТП.

Перелік питань, які вирішується за напрямком автотоварознавчих досліджень :

– визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортних засобів (кузова, шасі, двигуна);

– визначення справжності супровідних документів транспортних засобів (свідоцтв про реєстрацію ТЗ, техпаспортів та інше);

– визначення ринкової (середньої ринкової) вартості колісних транспортних засобів (далі КТЗ);

– визначення ринкової вартості КТЗ, що ввозяться на митну територію України;

– визначення календарної дати випуску КТЗ;

– визначення календарної дати випуску та об’єму двигуна мототехніки;

– визначення розміру відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику КТЗ при пошкодженнях автомобілів при ДТП та інших пригод.

Також можливе проведення експертиз та експертних досліджень по визначенню причин виходу з ладу двигунів та коробок переміни передач автомобілів, однак даний вид досліджень знаходиться в стадії апробації, та виконується за попереднім вивченням проблеми, яка підлягає вирішуванню, та можливості технічної підтримка замовника дослідження.

До числа головних завдань балістичної експертизи належать:

– встановлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за слідами на стріляних кулях, дробу, картечі, гільз;

– визначення виду системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї і боєприпасів;

– визначення технічного стану зброї, боєприпасів і придатності їх до стрільби;

– встановлення можливості пострілів без натискання на спусковий гачок;

– встановлення належності саморобних стріляючих пристроїв і патронів до них до вогнепальної зброї і боєприпасів;

– встановлення способу виготовлення саморобних вогнепальних пристроїв;

– встановлення обставин, пов’язаних з використанням вогнепальної зброї (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди тощо).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи вистрілена куля (шрот, картеч) з даного екземпляра зброї (пістолета, рушниці, обріза тощо.).

– Чи відстрілені дані гільзи зі зброї, наданої для дослідження?

– Чи вистрілені дані кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї?

– Чи справна дана зброя? Якщо ні, то які вона має несправності?

– Чи виключають ці несправності можливість пострілу?

– З якої зброї (вид, система, модель) вистрілено дану кулю (або декілька куль)?

– До якої зброї (вид, система, модель) належить відстрілена гільза (або декілька гільз)?

– Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного патрона?

– Чи є вогнепальною зброєю предмет, вилучений у підозрюваного?

– Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет (зброя, патрон), вилучений у підозрюваного?

– До якого виду, системи, моделі, калібру належить дана вогнепальна зброя?

– Чи є боєприпасом патрон, вилучений у підозрюваного?

– До зброї якого виду, системи, моделі, калібру призначено патрон, вилучений у підозрюваного?

– Чи міг з даної зброї за певних умов (наприклад, при падінні її на грунт) статися постріл без натискання на спусковий гачок?

– Чи стріляли з даної зброї після її останнього чищення і змащування?

– Який порох (вид, марка) застосовано при останньому пострілі з даної зброї?

– Якою кулею (дробом, картеччю) зроблено останній постріл з гладкоствольної рушниці (обріза)?

– З гладкоствольної зброї якого калібру вистрілено кулю (дріб, картеч, пиж), вилучену на місці події (з трупа потерпілого)?

– Чи мають спільну родову (групову) належність надані зразки дробу за номером, способом виготовлення, хімічним складом?

– Чи однаковий хімічний склад наданих дробу і шматка металу?

– Чи мають спільну родову (групову) належність або єдине джерело походження частини патронів (дробу, кулі, картечі, пижа, прокладки), знайдені на місці події, з частинами патронів, вилучених у певної особи (за видом та складом матеріалу, кольором, розмірами, формою, способом виготовлення тощо?

– Чи є дане пошкодження вогнестрільним?

– Кулею якого калібру, оболонковою чи безоболонковою, утворено пошкодження?

– Яким є дане пошкодження – вхідним чи вихідним?

– В якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на об’єкті, вилученому з місця події?2

– Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди) з вогнестрільним пошкодженням?2

Експертові, з урахуванням характеру питання, надаються: зброя, всі патрони, гільзи, кулі, шрот, пижі, які приєднані до справи як речові докази, порівняльні матеріали, предмети зі слідами пострілу.

Всі надані об’єкти повинні мати на упаковці або на прикріплених до них бірках індивідуалізуючі позначки (найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: “шрот, що вилучений з трупа А., 4 шротини”). На предметах з пошкодженнями мають бути орієнтувальні позначки (зовнішній, внутрішній бік; верх, низ тощо).

Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок, дистанція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експертові надаються предмети, на яких є сліди пострілу.

Для вирішення питань про відстань, з якої зроблено постріл, в експертну установу треба направляти 2-3 патрони на кожну дистанцію стрільби і, по можливості, дані про склад (спорядження) патронів, які використовувались на місті події.

Для ідентифікації зброї по стріляних кулях і гільзах на експертизу треба направляти 2- 3 патрони на кожний ствол або камору револьверу.

Крім об’єкта дослідження, експертові надсилаються протоколи слідчих оглядів, відтворення обстановки і обставин події, інших слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть мати значення для вирішення поставлених питань. Є припустимим виклад цих відомостей в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

Якщо особа, яка призначає експертизу, відчуває труднощі у визначенні даних, про які треба повідомити експерта, або у формулюванні питань, їй слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші експертизи, пов’язані з даною експертизою, експертові надаються акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо.

Зброю, яка направляється на експертизу, необхідно розрядити. Якщо прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити її неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в положення, яке унеможливлює випадковий постріл. На упаковці мають бути зроблені попереджувальні надписи.

Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв’язується.

Вогнепальна зброя та боєприпаси направляються на експертизу нарочним. Їх пересилка поштою не допускається.

За цим напрямком експертної діяльності фахівцями  інституту проводяться наступні експертизи:

будівельно-технічна;

оціночно-будівельна;

земельно-технічна;

оціночно-земельна;

експертиза з питань землеустрою.

 Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:

– визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

– визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

– визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об’єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

– визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;

– визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об’єктів;

– визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їх елементів;

– визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;

– визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Чи відповідають об’єкти (будівлі, споруди тощо) проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Чи відповідають виконані будівельні роботи (або окремі елементи об’єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Який перелік та об’єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції)?

Яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів?

Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва?

Чи відповідає первинна звітна документація (форми КБ-2вКБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, реконструкції) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об’єкті?

Чи є об’єкт (результат виконання робіт) нерухомим майном?

Який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об’єкта?

Яка група капітальності (категорія складності, ступінь вогнестійкості) об’єкта?

Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об’єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо)?

Чи є об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним?

Які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?

Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?

Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

Який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?

Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити (виділити частку; визначити порядок користування) об’єкт нерухомого майна відповідно до часток співвласників (вказати частки)?

Які варіанти розподілу (виділення частки; визначення порядку користування) об’єкта нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників (вказати частки) та вимог нормативно-правових актів?

Чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд? (Зазначене питання може вирішуватись шляхом проведення комплексної експертизи із залученням відповідних фахівців.)

Питання відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а також питання визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва можуть бути вирішені за наявності у експерта (експертів) відповідних фахових знань, в тому числі з вузько направлених питань, з проектування, будівництва та експлуатації об’єктів будівництва з урахуванням об’ємності матеріалів і складності об’єкта та інших його особливостей.

Для вирішення питань: про відповідність розробленої проектно-кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо); відповідність фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення переліку та об’ємів фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів; визначення вартості фактично виконаних робіт з будівництва об’єктів; визначення відповідності обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією; відповідності первинної звітної документації з будівництва за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва – експерту необхідно надати договірну документацію (договори підряду та додатки до них, додаткові угоди тощо), а також проектно-кошторисну та первинну звітну і виробничу документацію (форми КБ-2вКБ-3, відомості списання матеріалів, журнал виконання робіт, акти огляду прихованих робіт, акти випробувань тощо) на виконання будівельних робіт.

Для вирішення питань: про відповідність об’єктів нерухомого майна проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо); відповідність виконаних будівельних робіт (окремих елементів об’єктів, конструкцій, виробів, матеріалів) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) – експерту необхідно надати проектну та первинну звітну та виробничу документацію на будівництво об’єкта, документ про приймання в експлуатацію об’єкта будівництва, матеріали технічної інвентаризації на об’єкт, стандарти та технічні умови на виготовлення конструкцій, виробів та матеріалів тощо.

Для вирішення питань щодо визначення технічного стану (ступеня фізичного зношення), аварійності, групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості об’єкта нерухомого майна, а також визначення пошкоджень та руйнувань об’єкта і його конструктивних елементів та причин їх виникнення експерту необхідно надати проектну документацію на будівництво об’єкта, документ про приймання його в експлуатацію, матеріали технічної інвентаризації, акти і звіти попередніх обстежень та досліджень тощо.

Для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (виділу частки; визначення порядку користування) об’єктів нерухомого майна (житлових будинків, квартир, об’єктів комерційного та промислового призначення) та надання варіантів такого розподілу експерту необхідно надати правовстановлювальні документи на об’єкт нерухомості, дані щодо часток співвласників, документ про приймання в експлуатацію об’єкта, матеріали технічної інвентаризації, дані щодо фактичного використання нерухомого майна.

У разі якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), вважає за необхідне врахувати при підготовці варіантів поділу пропозиції учасників судового процесу, то такі пропозиції повинні бути викладені в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є:

– визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо);

– визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) об’єкта нерухомого майна (зазначити об’єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)?

Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) частки (зазначити частку: 1/21/4 тощо) об’єкта нерухомого майна (зазначити об’єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)?

Чи відповідає виконана оцінка нерухомого майна (зазначити об’єкт) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

Для вирішення питання з визначення вартості поліпшень земельної ділянки експерту необхідно надати правовстановлювальну документацію та матеріали технічної інвентаризації на ці об’єкти, а також правовстановлювальну та технічну документацію на земельну ділянку, на якій розміщений об’єкт оцінки, станом на дату оцінки. У разі виконання ретроспективної оцінки на дослідження необхідно надати матеріали з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об’ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об’єкта на дату оцінки.

Основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

– визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);

– визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об’єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;

– визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;

– визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);

– визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласника (співвласників)?

Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об’єктів відносно меж земельних ділянок технічній документації?

Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки)?

Які варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) можливі відповідно до часток співвласників (зазначити частки) та вимог нормативно-правових актів?

Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку?

Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

Зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних.

Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками та надання варіантів такого розподілу (порядку користування) експерту, крім зазначених документів, необхідно надати правовстановлювальні документи на об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що розташовані на земельній ділянці, дані про користування співвласників цими об’єктами або їх частинами, дані про частки співвласників, матеріали технічної інвентаризації.

У разі якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), вважає за необхідне врахувати при підготовці варіантів розподілу пропозиції учасників судового процесу, такі пропозиції повинні бути викладені в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Основними завданнями оціночно-земельної експертизи є:

– експертна грошова оцінка земельних ділянок;

– експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки;

– визначення відповідності виконаної оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, ліквідаційна, спеціальна, інвестиційна тощо) земельної ділянки?

Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, ліквідаційна, спеціальна, інвестиційна тощо) частки (зазначити частку: 1/21/4 тощо) земельної ділянки?

Яка вартість права користування (зазначити право: постійного користування, оренди тощо) земельною ділянкою?

Чи відповідає виконана оцінка земельної ділянки (або права користування земельною ділянкою) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

Для вирішення питання з визначення вартості земельної ділянки або прав на неї експерту необхідно надати правовстановлювальну та технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку із зазначенням адреси місцезнаходження ділянки, її кадастрового номера, площі, цільового призначення, плану (схеми), даних щодо зовнішніх меж земельної ділянки, а також даних щодо наявності обмежень та обтяжень на дату оцінки. У разі наявності на земельній ділянці поліпшень (будівель, споруд тощо) на дослідження необхідно надати правовстановлювальну документацію на такі об’єкти, матеріали технічної інвентаризації, а також іншу документацію та інформацію, необхідну для проведення оцінки.

Основними завданнями експертизи з питань землеустрою є:

– визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;

– визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;

– визначення відповідності фактичного землекористування правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам;

– визначення відповідності виконаної нормативної грошової оцінки земель вимогам нормативно-правових актів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи відповідають розроблена документація із землеустрою на земельну ділянку та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

Чи відповідає фактичне землекористування правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам?

Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земель вимогам нормативно-правових актів?

Для вирішення питань експертизи з питань землеустрою експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної документації та документації із землеустрою на земельні ділянки.

У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Орієнтовне коло об’єктів, які досліджуються: первинні та зведені документи, регістри аналітичного та синтетичного  бухгалтерського обліку, податкова звітність, бухгалтерська звітність підприємств, установ, організацій різних форм власності;

Орієнтовне коло питань, які вирішуються експертами:

– за спеціальністю 11.1 Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності

Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) грошових коштів у касі на суму (зазначається сума) на підприємстві (указується назва установи, організації) за період (зазначити)?

Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей, встановлена за актом інвентаризації на підприємстві (зазначається назва організації), за період роботи (вказується період) матеріально відповідальної особи (зазначаються прізвище, ім’я, по батькові) у розмірі (указуються кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується документально нестача основних засобів (зазначаються назва організації, кількісні та вартісні показники)?

Чи підтверджується розмір безпідставно виплаченої та списаної по касі (зазначається назва підприємства) заробітної плати з урахуванням даних, наданих органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та висновків почеркознавчої експертизи про те, що підписи в платіжних документах про одержання заробітної плати (номер відомості, період) учинені не особами, які в них зазначені?

Чи обґрунтовано відшкодовано (зазначається кому і за який період) витрати на відрядження (в якій сумі)?

Чи підтверджуються документально висновки перевірки (зазначаються реквізити акта перевірки) у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально необґрунтоване списання будівельних матеріалів, нарахування та виплата заробітної плати на завищений обсяг і вартість виконаних робіт (з урахуванням висновків інших видів експертиз)?

Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача (назва підприємства) розмір заборгованості за поставлені підприємству (назва) товарно-матеріальні цінності, виконані роботи (надані послуги) за договором (номер та дата договору) за період (зазначити період), у тому числі з урахуванням висновків інших видів експертиз?

Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової інспекції (указуються реквізити акта) заниження об’єкта оподаткування (указується організація) за період (зазначається який) і донарахування до сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету (указується яких)?

Чи відповідають визначені та задекларовані підприємством (назва) доходи за період (зазначається період) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.

Чи відповідають визначені та задекларовані витрати підприємством (назва) за період (зазначається період) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України.

Чи підтверджуються документально витрати підприємства (назва) за період (зазначається період), що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг?

Чи підтверджується документально та нормативно відображення у податковому обліку підприємства (назва підприємства) нарахування амортизації за період (вказується період)?

Чи підтверджуються документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків з нерезидентами?

Чи підтверджуються документально висновки акта державної податкової інспекції (номер, дата) про завищення підприємством (назва) заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період (указується період)?

Чи підтверджується документально встановлений за актом перевірки державної податкової інспекції фінансовий результат за операціями з цінними паперами і корпоративними правами (назва підприємства) за період (указується період) у розмірі (вказується сума)?

Чи підтверджується документально визначений об’єкт оподаткування з доходів, виплачених підприємством (назва підприємства) нерезиденту (назва) із джерелом його походження з України у періоді (вказується період)?

Чи підтверджується документально обґрунтованість застосування підприємством (назва) нульової ставки з податку на додану вартість за експортними операціями за контрактом (номер, дата)?

– за спеціальністю 11.2 – Дослідження документів про економічну діяльність підприємств ті організацій

Визначити основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та прибутковості) господарсько-фінансової діяльності (зазначити організацію) на дату укладання або закінчення терміну дії угоди (зазначити реквізити). Як вказані показники характеризують господарсько-фінансову діяльності (зазначити організацію, підприємство)?

Чи підтверджується документально сума внеску до статутного фонду (зазначається організація або учасник) та розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню учаснику, який вибув зі складу засновників (зазначається дата виходу)?

Чи підтверджується документально розмір збитку від необґрунтованого заниження (несплати) орендної плати (зазначається організація) за період (зазначається який) і в якій сумі?

Чи є у вартості об’єктів нерухомості (яких саме), що підлягали приватизації, частка фінансування споруд за рахунок державних коштів відповідно до наданих установчих та первинних документів?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо нецільового використання бюджетних коштів, отриманих підприємством (назва) за бюджетною програмою (назва програми)?

Чи підтверджується документально розрахунок пенсійних виплат громадянину (прізвище, ім’я, по батькові), проведений установами Пенсійного фонду України за період (зазначається дата)?

Чи мають показники фінансово-економічного стану підприємства (назва) за період (вказати період) ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, прихованого банкрутства?

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки стосовно наявності у підприємства (організації) (назва) заборгованості з виплати заробітної плати станом на (зазначити дату)?

Чи була у підприємства (назва) фінансова можливість виплатити в повному обсязі (або частково) нараховану заробітну плату у період (вказати період) за рахунок власних обігових коштів з урахуванням черговості платежів згідно з вимогами законодавства?

На які потреби були витрачені грошові кошти підприємства (назва) в період існування заборгованості по заробітній платі перед своїми працівниками?

Чи призвело витрачання коштів підприємства (організації) (назва) на виробничі потреби протягом року до скорочення заборгованості з оплати праці станом (зазначити дату). Якщо так, то які саме суми коштів були спрямовані на поточну оплату праці, а які на погашення заборгованості попередніх періодів?

Чи підтверджується документально та нормативно розрахунок дивідендів до виплати, здійснений підприємством (назва) емітенту корпоративних прав (назва юридичної або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи) за період (зазначається період)?

– за спеціальністю 11.3 – Дослідження документів фінансово-кредитних операцій

Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо відповідності вимогам чинного законодавства документального оформлення операцій (назва банку) з надання кредитів, з повноти та нарахування і сплати відсотків за користування кредитами позичальником (назва юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи) за кредитною угодою (номер, дата)?

Чи відповідає перелік документів, наданих банку підприємством (назва) для отримання кредитних коштів за кредитною угодою, чинному Положенню про кредитування?

Чи підтверджується документально вартість активів (майна) у підприємства (позичальника), наданого в заставу за кредитною угодою?

Чи підтверджується документально розмір збитків банку, визначений в акті перевірки (вказується суб’єкт контролю), в результаті необґрунтованої видачі, неповернення кредиту за угодою (номер, дата)?

Чи підтверджується бухгалтерськими та первинними документами нецільове використання кредитних коштів за угодою (номер, дата)?

Чи підтверджується документально дотримання банком (назва) відповідних нормативів відрахувань до страхового резерву?

Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором (зазначаються реквізити договору) вимогам Положення про кредитування банку (зазначається назва банківської установи)?

8.1 Дослідження лакофарбових матеріалів і покрить;

8.2 Дослідження полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них;

8.3 Дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них;

8.4 Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів;

8.6 Дослідження н6аркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

8.8 Дослідження грунтів;

8.11 Дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних  речовин;

8.13 Дослідження сильнодіючих і отруйних речовин.

Біологічна експертиза:

9.1 дослідження об’єктів рослинного походження;

9.2 дослідження об’єктів тваринного походження.

2.2 Дослідження матеріалів документів  

Установлення роду, виду (іншої класифікаційної категорії) матеріалів якими

виконувався (виготовлявся) документ ( барвники, клейкі речовини та ін.),  а також їх  спільної  (різної)  родової  (групової)  належності;

Головними   завданнями,   спільними   для  всіх  підвидів експертиз матеріалів і речовин, є:

Виявлення   на   предметах   обстановки   місця   події (предметах-носіях) мікрочастинок або мікрослідів певних матеріалів і речовин (частинок фарби,  слідів  пально-мастильних  матеріалів, слідів  металізації,  мікроволокон,  частинок  наркотичних засобів тощо).

Визначення  роду  (виду)  матеріалів   і   речовин   за класифікаціями,  що існують в науці, техніці та на виробництві (за хімічним складом, фізичними властивостями, призначенням тощо).

    Установлення  спільної  родової  (групової)  належності матеріалів і речовин.

             Орієнтовний перелік вирішуваних питань

    Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сторонні волокна-нашарування (мікрочастинки волокон), яка їх природа?

    Чи є на одязі (зазначається предмет одягу, кому він належить) волокна-нашарування спільної   родової   (групової)  належності  з волокнами,  з яких виготовлена тканина іншого одягу  (зазначається її назва, кому вона належить)?

    Чи знаходились в контакті дані предмети одягу  (інші  об’єкти волокнистої природи)?

    Чи є клаптик тканини,  знайдений  на  місці  події,  частиною  даного предмета одягу?

    Чи є в піднігтьових зрізах даної особи мікрочастинки  волокон спільної   родової  (групової)  належності  з  волокнами,  з  яких виготовлена тканина даного предмета одягу?

        Експертиза лакофарбових матеріалів та покриттів

        Орієнтовний перелік вирішуваних питань

    Чи є на предметі-носії (зазначається,  на якому  саме)  сліди  (нашарування,  плями, бризки) або частинки лакофарбових матеріалів (покриттів)?

    Чи є дана речовина фарбою, до якого виду фарби вона належить?

    Чи походять  дані  частинки  від   лакофарбового  покриття  автомобіля?

    Чи придатні  частинки  фарби,   знайдені   на   місці   події  (предметі-носії),    для    ідентифікації   за   ними    пофарбованої поверхні?

    Чи мають   надані   зразки   лакофарбових  речовин  (частинок  покриттів) спільну родову (групову) належність?

    Чи не  становили раніше окремі частини лакофарбового покриття одну пофарбовану поверхню?

    Чи проводилось перефарбування даного предмета?

        Експертиза нафтопродуктів  та пально-мастильних матеріалів

 

        Орієнтовний перелік вирішуваних питань

    Чи є    на    предметі-носії    сліди    нафтопродуктів    та пально-мастильних матеріалів? Якщо є, то яких саме?

    Чи належать  дані  речовини  (рідини)  до  нафтопродуктів  та  пально-мастильних матеріалів?  Якщо належать,  то до якого їх роду (виду)?

    Чи мають дані  нафтопродукти  та  пально-мастильні  матеріали спільну родову (групову) належність?

    Чи не  походять  дані   нафтопродукти   та   пально-мастильні матеріали з однієї ємкості?

            Експертиза наркотичних засобів  та сильнодійних речовин

             Орієнтовний перелік вирішуваних питань

    Чи є на предметі-носії (зазначається,  на якому  саме)  сліди  наркотичних засобів (сильнодійних речовин)? Якщо є, то яких саме?

    Чи є  даний   засіб   наркотичним   (чи   є   дана   речовина  сильнодійною) і яким (якою) саме?

    Чи мають  дані  наркотичні  засоби   (сильнодійні   речовини) спільну родову (групову) приналежність?

              Ґрунтознавча експертиза

    Головними завданнями ґрунтознавчої експертизи є:

    Виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їх природи, а також установлення  спільної родової (групової) належності з наданими зразками.

    Установлення  походження  ґрунту на предметах-носіях з  певної ділянки місцевості (іншого місця події).

     Установлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

             Орієнтовний перелік вирішуваних питань

    Чи є  нашарування  ґрунту   (об’єктів   ґрунтово-мінерального походження) на предметі-носії (зазначається, на якому саме)?

    Чи мають порівнювані об’єкти (нашарування  на  предметі-носії  та ґрунт з місця події) спільну родову (групову) належність?

     Який механізм утворення нашарувань ґрунту?

    При підготовці і  призначенні  ґрунтознавчої  експертизи  слід дотримуватись таких правил:

    При    дослідженнях   ґрунтових   об’єктів     для  порівняння направляються зразки ґрунту з місця,  де за припущенням слідчого  (судді) знаходився предмет-носій (місце виявлення трупа, слідів   взуття  тощо),  та  інших  місць  у  межах  ділянки,  яка ідентифікується.  Крім того,  слід надавати  контрольні  зразки  з

суміжних ділянок, аналогічних і таких, які відрізняються від тієї, яка ідентифікується,  наприклад із сусіднього  поля,  яке  засіяно іншою  культурою,  з ділянки,  яка має інший характер рослинності, інший профіль тощо.

    Відбір зразків   проводиться   з   урахуванням   особливостей  ділянки, яка ідентифікується.

    Якщо ділянка має відносно однорідну поверхню, то відбираються чотири – п’ять індивідуальних зразків з  поверхневого  шару  місця  контакту предмета-носія  з  ґрунтом  і  не  менше двох контрольних  зразків із суміжних ділянок (змішаних з  4-5  проб,  відібраних  у радіусі 2-5 м).

    Зразки відбираються з поверхневого шару ґрунту на глибині  не  більше 5 см масою 100-150 г і впаковуються в паперові пакети.

    Якщо ділянка являє собою западину (яр,  канаву,  яму та ін.),  зразки  відбираються  з  дна  і різних генетичних горизонтів стін,  відкосів,  а контрольні – з поверхні ґрунту  біля  западин  та  із  суміжних ділянок місцевості.

    Усі зразки висушують на повітрі і поміщують у пакети.

    З питань  відбору  зразків,  якщо  є така необхідність,  слід  проконсультуватися з експертом.

    До  постанови (ухвали) про призначення експертизи слід  додати протокол огляду місця події  з  планом-схемою.  Якщо  огляд  предметів-носіїв  ґрунту  оформлено окремим протоколом,  він також  додається  до  постанови  (ухвали)  про  призначення   експертизи.  Важливо,  щоб  у  наданих експерту матеріалах були позначені місця  відбору  зразків  ґрунту.  Крім  того,  слід  надати  довідки  про метеоумови  та  характер  використання  об’єктів  з  нашаруваннями  ґрунту в  період  від  часу  події  до  часу  відбору  зразків  та  призначення   експертизи.   Якщо  в  цей  період  на  місці  події  проводились  роботи,  які  могли  змінити  характеристики   ґрунту (перекопування,  будівельні,  вантажні  та інші роботи,  унаслідок  яких на ґрунті могли залишитись сторонні домішки),  про  це  також слід повідомити експерта.

    Кожний предмет,  на  якому   виявлені   нашарування   ґрунту, упаковується окремо. До упаковок зразків має прикріплюватись бирка  із зазначенням його номера і місця його  вилучення.  Останні  дані слід узгоджувати з планом-схемою місця події.

                     Біологічна експертиза

    Біологічна  експертиза  досліджує  об’єкти рослинного та

тваринного походження. Ними найчастіше бувають:

    – листя,   стебла, кора,  деревина,  плоди, насіння;

    – похідні  шкірних  покровів  тваринного походження (волосся,

пір’я);

Головними завданнями біологічної експертизи є:

    Установлення   належності   об’єктів   тваринного   та  рослинного   походження   (далі   –   біологічне   походження)  до  конкретного біологічного таксона (родини,  роду,  виду та ін.).

     Установлення спільної  родової  (групової)  належності декількох порівнюваних об’єктів.

     Установлення    належності    об’єктів    біологічного походження до одного цілого.

      Установлення належності об’єктів рослинного походження до наркотичних засобів.

             Орієнтовний перелік вирішуваних питань

    Яка природа даного об’єкта? Якщо він біологічного походження, то яка його таксономічна належність?

    Чи є    на    предметі-носії   (зазначається,   якому   саме) мікрооб’єкти (частки) біологічного походження?  Якщо є,  то яка їх таксономічна належність?

    Чи є  дані об’єкти частинами одного цілого (наприклад,  гілля

та стовбур, дві частини листка рослини тощо)?

    Чи є  волосся,  знайдене  на  предметі-носії (указується,  на якому),  волоссям  (тварини)? Якщо це волосся тварини, то чи  має  воно  спільну  родову  (групову)  належність до волосся даного таксономічного виду?

Крім того, в ВФХ та БД проводилась до недавнього часу   експертиза  рідин, що містять спирт.

     Орієнтовний перелік вирішуваних питань

    Чи є  в  даній ємкості (склянці,  банці тощо) або на поверхні

предмета (одягу, паперу) сліди рідин, що містять спирт?

    Чи належить  дана  рідина до міцних алкогольних напоїв?  Якщо

належить, то до якого їх виду?

    Чи є дана рідина етиловим спиртом?  

    Чи мають дані зразки спиртових рідин спільну родову (групову)

належність?

    Промисловим чи   саморобним   способом  виготовлена  спиртова

рідина?

    Чи відповідає  за своїми характеристиками алкогольний напій в

даній пляшці характеристикам напою, зазначеним на етикетці?

Основними завданнями технічної експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису є:

  1. Ідентифікація засобів відео- та звукозапису (відеомагнітофону, магнітофону, диктофону тощо), що використовувались для отримання відео- та фонограм.

Орієнтовний перелік вирішуваних при цьому питань:

– Чи на даному магнітофоні (відеомагнітофоні, диктофоні) записана відео- чи фонограма?

– На одному чи на різних магнітофонах (диктофонах, відеомагнітофонах) виготовлені дані фонограми (відеофонограми)?

– На одному чи на різних магнітофонах виконані конкретні фрагменти відео- та фонограми?

– На одному і тому самому чи на різних диктофонах проводився запис фонограми та її стирання на конкретних ділянках?

– Чи використовувався для запису фонограми конкретний технічний засіб (мікрофон, адаптер тощо)?

Для ідентифікації засобів відео- та звукозапису на дослідження надається сам засіб (магнітофон, відеомагнітофон, відеокамера, диктофон) та відео- чи фонограма.

  1. Ідентифікація особи за голосом та мовою на фонограмі

Орієнтовний перелік вирішуваних при цьому питань:

– Кому з числа перелічених осіб належать окремі вислови, що містяться на фонограмі?

Для відповіді на це питання експерту обов’язково надається протокол прослуховування цієї фонограми із позначенням ділянок, які мають бути ототожнені.

– Чи є голос, зафіксований на фонограмі, голосом конкретної особи?

Для ідентифікації осіб за мовою чи голосом, записаними на фонограмі, експерту як порівняльні зразки надаються фонограми, де їхня мова записана у формі бесіди (допиту, очної ставки тощо). Фонограма повинна бути незашумленою, з достатнім рівнем запису, виготовлена на якісній апаратурі та матеріалах (відеокасетах, компакт-касетах), що відповідають встановленим стандартам, з невеликим терміном використання. Вимова повинна бути розбірливою. Для запису зразків бажано залучати експерта (спеціаліста).

Для вирішення наведених вище питань експертну не обов’язково (хоч і бажано) надавати так званий “тракт запису”, тобто всю сукупність приладів, які застосовувалися під час відео-звукозапису.

  1. Вирішення питань, пов’язаних з технологією виготовлення

відео- та фонограм

Орієнтовний перелік вирішуваних при цьому питань:

– Дана фонограма є оригіналом чи копією?

– Чи провадився запис безперервно?

– Чи зазнавала змін дана фонограма?

– Чи є на фонограмі ознаки механічного, електроакустичного монтажу або прояви якоїсь попередньої цифрової обробки?

Для відповіді на питання, пов’язані з встановленням ознак монтажу фонограми, необхідно вказувати конкретні ділянки фонограми, відносно яких виникає підозра, що вони вмонтовані.

– Чи одночасно проводився запис відео- і аудіоінформації на відеофонограмі?

Для вирішення наведених вище питань експертові обов’язково необхідно надати всю сукупність приладів, які застосовувалися під час відеозвукозапису.

– Чи велась зафіксована на фонограмі розмова по телефону?

– Який номер телефону набирався під час запису?

  1. Вирішення питань, пов’язаних зі встановленням особливостей звукового середовища, в якому проводився запис фонограми, та умов запису.

Орієнтовний перелік вирішуваних при цьому питань:

Фонограма записана у замкнутому чи відкритому акустичному середовищі?

– Що є джерелом звуків, зафіксованих на фонограмі?

– Чи є джерелом звуку поданий на дослідження конкретний предмет (мається на увазі предмет, який може звучати)?

– Чи походять звуки на поданих фонограмах з одного джерела?

Для вирішення питань, пов’язаних із дослідженням ознак звукового середовища, в якому проводився запис, експерту слід надіслати опис цього середовища, а також експериментальні записи звуків з тих джерел, які утворювали звукове середовище, на фоні якого, за припущенням слідчого (суду), проводився досліджуваний запис.

Основними завданнями експертизи комп’ютерної техніки і програмних продуктів є:

  1. ВИЯВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО МІСТИТЬСЯ НА КОМП’ЮТЕРНИХ НОСІЯХ, ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

– Чи міститься на даному носії інформація (програми, бази даних тощо)?

– Чи міститься на даному носії конкретна інформація (конкретно вказати, яка сама),  яка цікавить  слідство?

– Чи є на носії інформація (конкретно вказати, яка сама), що була знищена, і чи можна її відновити?

При призначенні експертизи слідчий повинен окреслити коло інформації, яка цікавить слідство:

 програми та бази даних бухгалтерського обліку,

 програми та бази даних систем зв’язку з банками типа “банк-клієнт”,

 спеціалізовані бази даних,

 документації щодо підприємницько-господарчої діяльності конкретних фірм (договори, розпорядження тощо),

 конкретні документи або бланки,

 спеціальні зображення (грошові знаки, документи, відбитки печаток, тощо).

У разі пошуку документів або інформації з баз даних треба вказувати ключові слова, за якими можна організувати пошук інформації.

Для дослідження інформації, що міститься на відповідних носіях (дискета, жорсткий, флеш-накопичувач або лазерний диск тощо), експертові надається безпосередньо весь комп’ютерний комплекс, до складу якого входить досліджуваний носій (мова йдеться про жорсткий диск). В деяких випадках можна обмежитися наданням тільки носія інформації. Про можливість проведення дослідження слід попередньо проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

  1. ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ ПЕВНИМ ПАРАМЕТРАМ.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

– Чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного(вказати конкретно) програмного продукту?

– Чи з наданого дистрибутиву встановлено програмний продукт, що міститься на наданому на дослідження комп’ютері?

Для встановлення відповідності програмних продуктів певним параметрам іншого, конкретного програмного продукту експертові надається носій з копією досліджуваного програмного продукту і еталонна (дистрибутивна) копія конкретного програмного продукту. У разі відсутності дистрибутивної копії конкретного програмного продукту не слід відмовлятися від призначення експертизи, оскільки в окремих випадках її можна провести за наявності інших копії цього програмного продукту.

Особливості вилучення комп’ютерної техніки

Об’єктами дослідження є системні блоки комп’ютерів і їх накопичувачі на жорстких магнітних дисках (інколи – дискети, лазерні диски тощо).

У разі вилучення комп’ютерів, які працювали у складі комп’ютерної мережі, треба вжити заходів щодо збереження інформації, яка легко може бути знищена з віддаленого робочого місця з будь-якого комп’ютеру, підключеного до комп’ютерної мережі. Тобто, ще до вилучення, необхідно з’ясувати структуру мережі (наявність серверу, розташування найбільш важливих з точки зору розміщення інформації комп’ютерів тощо).

Розвиток криптографічних методів захисту інформації ускладнює, а іноді робить практично неможливим розшифрування інформації, яка підлягає дослідженню. Саме тому під час обшуку та вилучення комп’ютерної техніки необхідно встановити діючі паролі, отримати апаратні ключі тощо. Для одержання необхідних відомостей доцільно попередньо встановити, хто є користувачем комп’ютеру, його функціональні обов’язки та  ступень відповідальності. У випадку, коли користувачів декілька, встановити, яким чином поділяються їхні обов’язки та як організується робота.

Безпосередньо вилучення комп’ютерів бажано здійснювати у той час, коли комп’ютерна техніка вимкнута, тобто при відсутності користувачів комп’ютерів  або попередньо вимкнувши напругу.

Для дослідження треба надавати всі комп’ютери, що знаходилися в мережі та працювали з інформацією, яка цікавить слідство. Але є випадки, коли вилучити комп’ютер з метою його подальшого тривалого дослідження неможливо. Тому слідчим органам під час планування та організації відповідних дій необхідно мати достатні апаратні ресурси накопичувача інформації та враховувати, що операції по створенню образу накопичувача інформації достатньо тривалі (як свідчить практика, копіювання одного НЖМД, що дозволяє зберігати 500Гб інформації, складає майже 3-5 годин (демонтаж, підключення до іншого комп’ютеру, безпосередньо копіювання даних, повернення носія на попереднє місце).

Після вилучення техніки бажано її не вмикати. У випадку, коли вмикання вкрай необхідне, попередньо необхідно зробити образ жорсткого диску досліджуваного комп’ютера на інший жорсткий диск.

Після вилучення комп’ютерної техніки речові докази повинні бути опечатані.

На системному блоці повинні бути опечатані бокові кришки, роз’їм живлення та на передній стороні корпусу місця для встановлення 5” пристроїв (CD-ROM тощо) у разі, якщо кількість незайнятих місць більш одного.

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках упаковуються у пакети чи коробки, які опечатуються у відповідний спосіб.

Коректне здійснення перелічених дій вимагає залучення фахівця у галузі комп’ютерної техніки, який безпосередньо на місці має оцінити всі обставини і надати рекомендації щодо проведення конкретних заходів в залежності від особливостей будови комп’ютерної мережі..

Приклад помилкового формулювання питання:

 Чи є програмний продукт, встановлений на наданому на дослідження комп’ютері (жорсткому диску), не ліцензійним?

Це питання не може бути вирішено експертом по спеціальності 10.9 – “Комп’ютерно-технічне дослідження”, оскільки вимагає надання юридичної оцінки відповідних документів (наявних ліцензії тощо).

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

  • Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
  • Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
  • Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
  • Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
  • Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
  • Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст документа (назва документа та його реквізити, графа, рядок), у незвичайному стані?
  • Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) навмисно зміненим почерком?
  • Особою якої статі виконано рукописний текст?
  • До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються тільки оригінали документів.

Орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров’я на момент можливого виконання об’єкта почерку, що досліджується.

Об’єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:

– індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості;  мотивотвірних чинників  психічного життя і поведінки;

– емоційних реакцій та станів;

– закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

  • Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?
  • Чи має підекспертна  особа індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на характер її протиправних дій або злочину чи злочинної діяльності (зазначається, що саме має значення для суду чи слідства: підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера)?
  • Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має підекспертна особа? У якому зв’язку вони перебувають з обставинами, що досліджуються у справі?
  • Чи могли індивідуально-психологічні особливості підекспертної особи суттєво вплинути на її поведінку під час скоєння нею протиправних дій (або злочину)?
  • Який індивідуально-рольовий статус має підекспертний у злочинній групі (лідер, підвладний, ведений тощо) і чи це зумовлено його індивідуально-психологічними властивостями та особливостями соціально-психологічної структури злочинної групи (злочинного угруповання)?
  • Які особливості мають психологічні чинники сексуально-насильницької поведінки підекспертного (у справах про статеві злочини)?
  • Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер її показань у справі?
  • Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (зазначити, якщо треба, одного чи обох з них), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
  • Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?
  • Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?
  • Чи має підекспертна особа зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?
  • Чи є ситуація, що досліджується  за справою, психотравмувальною для Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові)?
  • Якщо так, то чи завдані Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові) страждання (моральна шкода)?
  • Чи спричинені Н (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо  Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання Н. (моральної шкоди)?
  • Чи спроможна підекспертна особа, з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища (залежність, погроза, омана тощо), усвідомлювати реальний зміст власних дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки?
  • Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?
  • Чи мали суттєвий вплив індивідуально-психологічні особливості та емоційний стан підекспертної особи на її поведінку в аварійній ситуації (у справах щодо управління транспортом або механізмами й автоматизованими системами на виробництві тощо)?
  • Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані (і в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку (або, згідно зі справою, на діяльність, виконання професійних обов’язків)?
  • Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?
  • Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?
  • У якому емоційному стані перебувала підекспертна особа в період, який передував її самогубству?
  • Чи виник емоційний стан підекспертної особи в період, який передував її самогубству, унаслідок дій обвинуваченого (зазначити: насильство, дії, які кваліфікуються як погрози, жорстоке ставлення чи систематичне приниження людської гідності тощо)?
  • Чи здатна підекспертна особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, правильно розуміти характер та значення скоюваних з нею дій та здійснювати опір (у справах про статеві злочини)?
  • Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням рівня її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?
  • Чи має підекспертна особа відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є їх ознаки?
  • Чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості психічних процесів підекспертної особи (указати залежно від  того, що має значення у справі: пам’ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реакцій) чи функціонування сенсорних процесів (зір, слух, нюх тощо) на адекватність сприйняття нею особливостей та змісту ситуації (зазначити наявні ознаки ситуації, що досліджується у справі), на їх відтворення у показаннях?

Відповідно до особливостей конкретних обставин справи, що досліджується слідством або судом, при консультуванні з експертом питання, вирішувані психологічною експертизою, компонуються у доцільні для справи блоки.

Перелік питань до справ про визнання угоди недійсною:

  • Які індивідуально-психологічні особливості має гр.Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові)?
  • Яка особистісна значимість для гр.Н. обставин, за яких була укладена угода?
  • У якому емоційному стані був (була) гр.Н. під час звершення дії укладання угоди?
  • Чи здатним був (була) гр.Н., з урахуванням визначених обставин, повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати його своїми діями?
  • Чи здатний був (була) гр.Н., з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати – і в якій мірі – фактичний зміст власних дій та їх наслідків?
  • Чи здатний був (була) гр.Н. повною мірою прогнозувати наслідки власних дій?
  • Чи здатний був (була) гр.Н. повною мірою усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та в повній мірі усвідомлено реалізовувати його?

Об’єктами експертизи телекомунікаційних систем та засобів є телекомунікаційні системи, засоби, мережі і їх складові частини та інформація, що ними передається, приймається та обробляється.

Основними завданнями телекомунікаційної експертизи є:

– визначення характеристик та параметрів телекомунікаційних систем та засобів;

– встановлення фактів та способів передачі (отримання) інформації в телекомунікаційних системах;

– встановлення фактів та способів доступу до систем, ресурсів та інформації у сфері телекомунікацій;

– визначення якості надання телекомунікаційних послуг на рівні їх споживання;

– встановлення конфігурації та робочого стану телекомунікаційних систем та засобів;

– встановлення типу, марки, моделі та інших класифікаційних категорій телекомунікаційних систем та засобів;

– дослідження алгоритмів обробки інформації та її захисту у сфері телекомунікацій.

При цьому перед експертом ставиться наступний орієнтовний перелік питань:

Які тип, марка, модель телекомунікаційного засобу (системи)?

Які характеристики підключень до мережі має телекомунікаційний засіб?

Чи змінювались користувачем телекомунікаційної мережі налаштування окремих пристроїв, у який час, які їх значення?

Який загальний характер підключень до телекомунікаційної мережі виконував об’єкт (телекомунікаційна система, засіб)?

За допомогою яких програмних засобів здійснювалось підключення до телекомунікаційної мережі?

Яка топологія телекомунікаційної системи?

Чи відповідає функціонування телекомунікаційного засобу (системи) технічній документації?

Які технічні характеристики (параметри) має телекомунікаційний засіб (система)?

Чи мав місце факт доступу до телекомунікаційної системи та в який спосіб?

Чи мало місце використання ресурсів та інформації в телекомунікаційній системі та в який спосіб?

Чи мав місце факт передачі (отримання) інформації в телекомунікаційній системі та в який спосіб?

Чи є ознаки втручання в роботу телекомунікаційної системи?

Чи могли апаратні засоби об’єднуватись у телекомунікаційну мережу та за якими ознаками?

Які шляхи маршрутизації даних у телекомунікаційній системі?

Чи можливо використання телекомунікаційного засобу (обладнання) для вказаних цілей?

Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:

  1. Встановлення фактів і способів внесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер та ін.) та виявлення первинного змісту.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи вносились у текст документа зміни? Якщо вносилися, то яким способом (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

Чи була замінена у документі фотокартка?

Чи замінювались у документі (договорі, зошиті, книзі, медичній картці тощо) аркуші?

  1. Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах документів, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони виготовлені, не перетворився на попіл.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Який зміст замаскованого (зафарбованого, забрудненого, замазаного  тощо) тексту?

Який зміст знебарвленого тексту?

Чи є в даному документі (аркуші паперу) невидимий текст і якщо є, то який саме?

Чи наявні на документі (аркуші паперу) втиснені штрихи, утворені пишучим приладом (знакодрукуючим пристроєм тощо)?

Якщо наявні, який зміст тексту, що утворений  втисненими штрихами?

Чи є на обгорілих аркушах який-небудь текст і (або) зображення? Якщо є, то який (яке) саме?

  1. Встановлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Приладом письма якого виду виконано рукописні тексти (підписи) у наданому документі?

Яким способом виконаний підпис від імені громадянина…, текст документу (за допомогою технічних засобів чи  пишучим приладом)?

Чи виконані записи  пишучим приладом (кульковою ручкою, пір’яною ручкою, олівцем тощо), наданим на дослідження?

  1. Визначення відносної давності виконання документу або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

Орієнтовно формулювання питання:

У якій послідовності виконувались реквізити даного документу (підпис, печатка тощо)?

Це питання вирішується методами СТЕД у тому випадку, якщо у досліджуваному документі є місця перетину штрихів.

Для вирішення цього питання слідчому необхідно надати дозвіл на застосування хімічних методів дослідження, оскільки воно може привести до пошкодження документу.

  1. Встановлення цілого по частинам документу.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи становили раніше одне ціле надані на експертизу (дослідження) частини документу?

Чи належали надані на експертизу частини документу певному документу (накладній, видатковому касовому ордеру)?

  1. Встановлення факту виготовлення документу шляхом монтажу із застосуванням копіювально-множильної та комп’ютерної техніки.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи не виготовлений наданий документ шляхом монтажу за допомогою комп’ютерної або копіювально-множильної техніки?

Чи не використані для створення змонтованого документу документи, надані для дослідження?

  1. Ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, намалювала і (або) вирізала зображення, за особливостями навичок виконавця.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи намальовано бланк документу даною особою?

Чи не вирізана печатка, відбиток якої є на наданому документі, даною особою?

Чи не даною особою надруковано наданий машинописний текст?

Для ідентифікації особи за ознаками навичок роботи на друкарській машині (розміщення заголовку, ширина полів, виділення абзаців, розміщення виносок та ін.) надаються:

а) вільні зразки на декількох аркушах у вигляді текстів, однотипних з досліджуваним (службові листи, статті та ін.), надруковані даною особою приблизно в той самий час, що й досліджуваний текст;

б) експериментальні зразки тексту обсягом у два-три аркуші, однотипного з тим, що досліджується, надруковані під диктовку особою, що ідентифікується.

Експериментальні зразки відбираються не менше, ніж у три прийоми з невеликим розривом у часі. Це підвищує можливості виявлення відносно стійких ознак навичок виконавця.

Для ідентифікації особи, яка намалювала (вирізала) зображення, надаються вільні зразки у вигляді зображень, однотипних з досліджуваним (по можливості) та експериментальні – виконані особою, яка ідентифікується, по пам’яті.

Основними завданнями експертизи друкарських форм є:

  1. Встановлення особливостей виготовлення друкарських засобів і відображення їх у відбитках.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Який спосіб (способи) поліграфічного друку використано при виготовленні наданого документу?

Яким способом (з використанням набору друкарського шрифту, шляхом малювання тощо) виготовлена дана друкарська форма?

Чи з одного набору (одного стереотипу, одним кліше) надруковані дані документи  (наводяться їх найменування)?

Чи відповідає даний цінний папір (грошова купюра, облігація, лотерейний білет, тощо) за своїми характеристиками аналогічним цінним паперам, що виготовляються Держзнаком України (або вказати іншого виробника)?

Призначаючи експертизу з метою встановлення відповідності способу виготовлення бланку, іншої поліграфічної продукції зразкам, в якості порівняльного матеріалу надаються бланки справжніх документів з такими ж поліграфічними даними (підприємство-виробник, рік видання, тираж, номер замовлення).

Призначаючи експертизу з метою ідентифікації друкарських засобів, до експертної установи слід надсилати порівняльні матеріали: вільні, а також експериментальні зразки, виготовлені за допомогою цих засобів. Вільні зразки надаються по можливості, експериментальні – в обов’язковому порядку. Кожний вид зразків потрібно надавати не менше, як у трьох примірниках.

  1. Встановлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машини, касові, телеграфні, інші буквено-цифрові апарати), ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; встановлення зміни первинного тексту документу, виконаного на друкарській машині.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яким друкарським засобом  виготовлено текст у даному документі?

На одному чи на різних знакодрукуючих пристроях надруковані окремі фрагменти тексту документу (декілька окремих документів)?

На одній чи на різних друкарських машинах надруковані окремі фрагменти тексту документу (декілька окремих документів)?

Чи надрукований текст на даному знакодрукуючому пристрої?

Чи мало місце додруковування окремих фрагментів до основного тексту наданого документу?

Для ідентифікації друкарських машин необхідно надати експериментальні зразки текстів, надруковані на машинах, що перевіряються. Експериментальні зразки повинні мати всі знаки у порядку їх розміщення на клавіатурі машини, показувати максимальну довжину рядків та всіх інтервалів між ними. Доцільно також при виготовленні експериментальних зразків друкувати знаки у тих комбінаціях, у яких вони наявні в досліджуваному тексті.

Якщо текст, що досліджується, різниться зі зразками за часом, то необхідно надати вільні зразки, які б збігалися за часом виконання з текстом, що досліджується.

Якщо неможливо надати вільні зразки, які збігалися б за часом виконання з текстом, що досліджується, слід з’ясувати, чи не ремонтувалась машина в період між виконанням досліджуваного тексту та виконанням експериментальних зразків, що саме ремонтувалось, зокрема, чи не замінювався шрифт (цілком; частина, яка саме).

Якщо текст, що досліджується, надрукований через копіювальний папір, слід додатково надати зразки, виконані через копіювальний папір.

Для ідентифікації касових апаратів експериментальні зразки повинні мати всі знаки чеку, що досліджується. Як вільні зразки направляються чеки, які вибиті на даному апараті і мають якомога більше знаків досліджуваного чеку. Важливо, щоб зразки і досліджуваний чек мали якомога менший розрив у часі їх виготовлення.

  1. Встановлення типу, системи, марки, моделі копіювально-множильної техніки (електрофотографічні апарати, факси) та ідентифікація засобів копіювально-множильної техніки за їх відбитками.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Який тип, система, марка копіювально-множильного апарату, на якому виготовлений текст?

Чи виготовлено наданий документ (відбиток) на даному копіювально-множильному апараті, зразки відбитків якого надані для порівняльного дослідження?

Чи виготовлено надані документи (відбитки) на одному й тому ж копіювально-множильному апараті?

Для ідентифікації засобів копіювально-множильної техніки повинні надаватися виготовлені за їх допомогою експериментальні зразки не менше, ніж у п’яти примірниках, та вільні, близькі за часом виготовлення із наданими для дослідження документами.

  1. Встановлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документу.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яким способом нанесений відтиск печатки (штампу, факсиміле)?

Чи нанесено відтиск печатки (штампу, факсиміле) у документі наданою печаткою (штампом, факсиміле)?

Чи нанесено відтиск печатки (штампу, факсиміле) в наданому документі печаткою (штампом, факсиміле), експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?

Чи нанесено відтиск печатки (штампу, факсиміле) у наданих документах однією і тією ж печаткою (штампом, факсиміле)?

Чи нанесений відтиск печатки (штампу) у той час, яким датований документ?

Для ідентифікації печаток та штампів експерту надаються вільні зразки у п’яти-шести документах та експериментальні зразки у вигляді п’яти-шести максимально чітких відтисків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики. Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути близькими за часом нанесення з наданими на дослідження відтисками.

  1. Встановлення типу та ідентифікація комп’ютерної техніки по виготовленим за їх допомогою документам.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Який тип принтеру, на якому виготовлений текст?

Чи виготовлено наданий документ на принтері, зразки роздрукованих текстів якого надані для порівняльного дослідження?

Чи виготовлено надані документи на одному чи на різних принтерах?

Для вирішення питань щодо документів, виготовлених за допомогою комп’ютерної техніки, необхідно надавати цю техніку у комплекті. До направлення комп’ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється. При призначенні судово-технічної експертизи стосовно таких документів слід врахувати доцільність призначення судової експертизи комп’ютерної техніки та програмних продуктів з метою виявлення документів у електронній формі та фіксації інформації, що міститься на жорсткому диску системного блоку.

При призначенні експертиз стосовно документів, виготовлених за допомогою комп’ютерної техніки, необхідно з’ясовувати, чи не замінювались змінні частини (картриджі) або чи не піддавались ремонту які-небудь вузли принтерів. Якщо картриджі лазерних принтерів замінювались, необхідно вжити заходів щодо розшуку відпрацьованих картриджів та надати їх на дослідження. Для проведення експертизи необхідно також надати вільні зразки, які були виготовлені на вилученому принтері у період, що відповідає періоду виготовлення досліджуваних документів.

Для запобігання пошкодження кожний з досліджуваних документів слід зберігати в окремому конверті; невеликі – у розгорнутому вигляді, а великі – згорнутими по наявних складках. Прошивати документи, робити на них будь-які написи, підкреслювати або обводити фрагменти, які підлягають дослідженню, забороняється.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яка вартість об’єктів дослідження як на території України, так і за її межами?

Яке найменування та призначення товарів?

Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару?

Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?

Які дефекти має конкретний товар? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива реалізація (експлуатація) товару за наявності виявлених дефектів?

Які умови приймання, зберігання та відпуску товару?

Чи правильно виконані маркування та пакування товару? Чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам?

Яким підприємством і коли виготовлено товар (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супровідних документів)?

Яким характеристикам відповідає товар згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?

Який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо)?

П.1.5. На експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього товару (майна). У таких випадках у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається про відсутність об’єкта та вказуються матеріали справи, на підставі яких повинна проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо).

Головним завданням трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об’єктів за матеріально-фіксованими слідами-відображеннями їх слідоутворюючих поверхонь.

Трасологічною експертизою можна також встановлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворюючих об’єктів.

До виявлення слідчим слідоутворюючих об’єктів перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів від взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність в цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об’єктів.

Для вирішення ідентифікаційних завдань експертові необхідно надати:

а) предмети зі слідами, а коли вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки);

б) об’єкти, якими, за припущенням слідчого (суду), могли бути залишені ці сліди;

в) дані про час виявлення слідів, умови, в яких знаходились об’єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.

Якщо експертові надсилається копія сліду на дактилоплівці або інша копія сліду, необхідно надати схему його розміщення на предметі (місцевості).

Об’єкти дослідження направляються в упаковці, яка забезпечує їх збереження. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.

Поверхня предмета, на якій розташовані сліди, що легко пошкоджуються, наприклад, сліди рук, різного роду нашарування тощо, не повинна контактувати з матеріалом упаковки.

Порівняльні зразки позначаються індивідуалізуючими позначками і посвідчуються підписом слідчого (судді).

Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи: експертиза слідів рук людини, експертиза слідів ніг і взуття людини, слідів ніг (лап) тварини; експертиза слідів знарядь та інструментів, засобів виробництва масових виробів; експертиза замикаючих та контрольних засобів; слідів розділу цілого на частини, рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах.

Не виключається можливість проведення трасологічної експертизи за слідами інших слідоутворюючих об’єктів, зокрема, зубів (інших частин тіла людини), різного роду предметів тощо. З приводу можливостей проведення експертиз по таких об’єктах і підготовки матеріалів для їх проведення слід консультуватись з експертом (спеціалістом).

До трасологічної експертизи примикають експертиза холодної зброї та експертиза вузлів.

Рекомендації, що стосуються підготовки порівняльних зразків за підвидами трасологічної експертизи, викладені нижче.

Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)

Головним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а також коли слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабовидимі сліди, перед експертом може ставитись питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації або визначення родової (групової) належності слідоутворюючих об’єктів.

Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов’язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворюючого об’єкта.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

– Чи є на даному предметі сліди рук та чи придатні вони для ідентифікації або визначення родової (групової) належності?

Чи залишені сліди рук даною особою?

– Чи залишені сліди рук, вилучені в різних місцях, однією особою?

– Якою рукою і якими пальцями руки залишено сліди?

– Які особливості мають руки людини, що залишила сліди (відсутність пальців, наявність шрамів тощо)?

– Якими ділянками поверхні долоні залишено сліди?

– В результаті якої дії залишено слід (захват, торкання тощо)?

Об’єктами дослідження з метою ідентифікації людини за папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь.

Речові докази, на яких знайдені сліди рук або припускається їх наявність, мають надсилатися експертові в якомога коротші строки.

Експертиза може бути проведена також шляхом дослідження копії сліду на слідокопіювальній плівці, зліпка об’ємного сліду або масштабного фотознімка сліду.

Як порівняльні зразки надаються експериментальні відбитки нігтьових фаланг пальців або відбитки долонь осіб, які ідентифікуються.

Якщо в процесі слідчого огляду не було встановлено, якою частиною руки залишено слід, експертові направляються експериментальні відбитки всіх трьох фаланг пальців рук, а також відбитки долонь. Коли є дані, які вказують на те, що слід залишено крайньою верхньою ділянкою нігтьової фаланги, крім відбитків нігтьових фаланг, додатково відбираються відбитки цих ділянок.

Для порівняльного дослідження слідів рук людини до експертної установи надсилаються відбитки папілярних узорів рук (пальців і долонєй) у 2-3 примірниках на кожну особу, що перевіряється.

Якщо мається на увазі, що сліди рук після проведення дактилоскопічної експертизи будуть направлені на судово-медичну експертизу (для встановлення групи крові тощо.), про це слід зазначити в постанові про призначення дактилоскопічної експертизи, що дозволить уникнути застосування методів, які виключають у подальшому проведення судово-медичного дослідження об’єкта.

Експертиза слідів ніг людини та взуття

Головними завданнями цього виду трасологічної експертизи є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчох, взуття та встановлення особливостей пересування людини.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи є на даній поверхні (даному предметі) сліди босих ніг (панчох, шкарпеток, взуття) людини та чи придатні ці сліди для ідентифікації або визначення їх родової (групової) належності?

-Чи залишені сліди даною особою або шкарпетками, панчохами чи взуттям, вилученими у певної особи?

– Чи залишені сліди ніг (шкарпеток, панчох, взуття), знайдені в різних місцях, однією особою (тими самими шкарпетками, панчохами, взуттям)?

Взуттям якого виду залишені дані сліди і які його характеристики і особливі ознаки?

– Який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди?

– Які особливості ходи людини відбились у “доріжці слідів”?

Якщо об’єктом експертизи є зліпок об’ємного сліду або відбиток проверхневого сліду босої ноги, слідчий для порівняльного дослідження виготовляє 2-3 експериментальні зліпки (відбитки) з босої ноги особи, що ідентифікується.

Коли об’єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду взуття, то експертові, крім цього об’єкта, направляється і саме взуття. В цьому випадку порівняльні зразки виготовляються експертом.

Якщо об’єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду шкарпеток (панчіх), одягнених на ноги, то на експертизу, крім зазначеного об’єкта, надаються 2-3 експериментальні зразки зліпків (відбитків) шкарпеток (панчіх), одягнених на ноги, а також самі шкарпетки або панчохи.

Взуття направляється на дослідження в тому вигляді, в якому воно було виявлене.

Якщо взуття після події і до моменту вилучення носилось або ремонтувалось, то про це слід повідомити експерта.

Експертиза слідів зламу, інструментів та засобів виробництва масових виробів

Головним завданням даної експертизи є: встановлення конкретного екземпляра або виду (характерних особливостей) знаряддя, інструмента, агрегата за слідами його дії; встановлення механізму (способу) зламу (іншої дії), напрямку, в якому проводився злам перешкоди (з внутрішньої або зовнішньої сторони).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи даним знаряддям (інструментом) було вчинено злам або іншу дію (зрубано дерево, спиляно гілку, перекушено шрот тощо)?

– Чи не залишено сліди зламу, вилучені з різних місць подій, тим самим знаряддям?

– Одним чи декількома знаряддями було вчинено злам?

– Знаряддям якого виду вчинено злам?

– З якого боку (внутрішнього чи зовнішнього) було вчинено злам перешкоди (стіни, вікна, грат тощо.)?

– Яким способом розділено предмет (шляхом розрізування, розрубування, розпилювання, свердління тощо)?

– Чи виготовлений даний виріб (дані вироби) масового виробництва на певному агрегаті (прес-формі, штампі тощо.)?

– Заводським чи саморобним способом закупорені пляшки?

– Яким способом відкривались або закупорювались пляшки (інша тара)?

Для дослідження, як правило, експертові надається предмет (предмети) зі слідами. Як виняток, можуть бути надані зліпки з об’ємних об’єктів. Якщо об’єкт є громіздким (наприклад, прес), надаються його слідоутворюючі деталі. Вилучення частин об’єктів доцільно проводити з участю експерта (спеціаліста).

Якщо об’єктом дослідження є сліди свердління, розпилювання, роздроблення, експертові слід надавати також стружки, ошурки, тирсу, тріски, що знайдені на місці події, і вказати їх локалізацію відносно перешкоди чи іншого об’єкта. Якщо з обставин справи видно, що згадані частки можуть утворитися внаслідок дії не лише тих знарядь, які перевіряються, про це слід повідомити експерта.

На частинах предметів зі слідами необхідно позначити їх просторове положення (верх, низ, зовнішня або внутрішня сторона тощо.).

Якщо потрібно встановити напрям зруйнування віконного скла, експертові надається рама з залишками осколків, а також усі осколки з місця події.

Якщо завданням експертизи є ідентифікація агрегату (штампа, прес-форми тощо), на якому виготовлено виріб масового виробництва, то експертові бажано надати, крім виробу, також і можливість оглянути агрегат, який ідентифікується.

Особа, яка призначила експертизу, повинна з’ясувати, чи не піддавався агрегат, який ідентифікується, ремонту або налагодженню, і – при позитивній відповіді на це питання – повідомити експерта, в чому полягав ремонт (налагодження), зокрема, які деталі замінювались. В цих випадках бажано надати вироби, виготовлені на даному агрегаті до його ремонту.

Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв

Об’єктами експертизи є замки та інші замикальні пристрої, пломби, контрольні пристрої.

Головними завданнями експертизи є встановлення факту і способу відмикання (зламу) пристрою, видів предметів, що були використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб, крім того,  ідентифікація пломбувальних лещат.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

– Чи справний механізм замка? Якщо ні, то в чому полягає несправність?

– Чи роботоздатний механізм замка?

– Чи був відімкнений замок сторонніми предметами (відмичками, підібраними або підробленими ключами)?

– У який спосіб відімкнено (зламано) замок?

– Чи одним способом відімкнено (зламано) надані замки?

– У якому стані (замкненому, відімкненому) знаходився замок у момент його пошкодження?

– Чи можливо відімкнути даний контрольний замок без пошкодження контрольного вкладиша?

– Чи можливо відімкнути даний замок за допомогою інструмента (предмета), що був вилучений у гр. Н…?

– Знаряддям якого виду зламано замок?

– Чи зламано замок знаряддям, вилученим у гр.Н.?

– Чи відмикався замок за допомогою даного ключа (відмички)?

– Чи є на ключі-оригіналі ознаки, характерні для виготовлення його копії або зліпка?

– Чи була обтиснена пломба даними пломбувальними лещатами?

– Чи одними пломбувальними лещатами були обтиснені пломби?

– Чи розкривалась і чи повторно обтискувалась пломба після її обтиснення пломбувальними лещатами?

– У який спосіб і за допомогою яких знарядь була розкрита і повторно обтиснена пломба?

– Чи можливо з даної пломби витягти матеріал, що використовувався при опломбуванні (шрот, шпагат, шнур), без порушення її цілісності?

– Знаряддям якого виду розкривалась пломба?

– Який зміст цифрових та буквених знаків на контактних поверхнях пломби?

– Чи не розкривалась пломба представленим знаряддям?

– Чи були додержані правила пломбування при накладанні даної пломби?

– У який спосіб відкривався (знімався) та повертався на місце даний контрольний пристрій?

Якщо об’єктом дослідження є замки, експертові, крім них, направляються відмички й інші предмети, які могли використовуватись для відкривання або зламу замка, а також усі ключі від цих замків.

Замки надаються на дослідження в тому стані, в якому вони знайдені на місці події та вилучені. Встромляти у замкову щілину будь-які предмети (в т.ч. штатні ключі), а також проводити інші експерименти із замками до їх експертного дослідження

забороняється.

Вилучення замків з сейфів та інших сховищ доцільно доручати експертові (спеціалістові).

Для вирішення питання, чи не розкривалась пломба, експертові надається сама пломба, пломбувальні лещата, якими її повинні були пломбувати, або експериментальні пломби, обтиснені цими лещатами.

Щоб забезпечити проведення експертних експериментів, слід надати експертові 10-15 необтиснених пломб, аналогічних тим, що досліджуються, а також зразки матеріалів (шрот, шпагат, шнур), які використовувались при опломбовуванні.

Експертиза цілого по частинах

Експертизою встановлюється, чи мають частини предмета (знайдені уламки, шматки, осколки тощо) спільну лінію розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи становили знайдені частини єдине ціле (чи є осколки скла частинами розсіювача фар даного автомобіля, чи відколота дана тріска від певного поліна тощо.)?

          – Яким способом відокремлено від предмета його частину?

          – До якого виду належить предмет, частина якого вилучена з місця події?

На експертизу надаються всі знайдені частини, які, можливо, раніше складали один предмет.

Експертиза холодної зброї

Головне завдання експертизи – встановлення належності до холодної зброї саморобних ножів, кинджалів, кастетів та подібних за призначенням предметів. Крім того, експертизою може вирішуватися питання про спосіб виготовлення зазначених предметів, зокрема, чи використовувалося для їх виготовлення заводське обладнання.

Не можуть бути об’єктами експертизи екземпляри стандартного військового спорядження (багнети, кинджали, кортики, шаблі тощо.).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи є даний предмет холодною зброєю?

-Якщо є, то до якого виду холодної зброї він належить?

-Чи є даний предмет заготовкою холодної зброї?

-Чи використовувалось при виготовленні даної холодної зброї заводське обладнання?

Дослідженню підлягає об’єкт, який перевіряють на належність до холодної зброї.

 

Експертиза вузлів

В більшості випадків об’єктами досліджень є обв’язувальні матеріали (вірьовки, ремені тощо), зав’язані вузлами.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

До якого виду належить даний вузол, чи не має він ознак, що вказують на професію виконавця?

– Чи не належать декілька вузлів до одного виду?

Слідчому розв’язувати вузол забороняється!

Перед направленням об’єкта на експертизу доцільно сфотографувати вузол з протилежних сторін за правилами масштабної зйомки, що усуне труднощі дослідження у випадках, коли в процесі експертизи провадитимуться експерименти (розв’язування і зав’язування вузла тощо).

Коли знімають петлю з трупа, вірьовку розрізають, не пошкоджуючи вузол. Кінці вірьовки в місцях відрізу перев’язують мотузком.

Експертиза рельєфних знаків

Об’єктами досліджень цього виду можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабо видимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб зміни зображень.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи піддавався зміні номер на даному екземплярі зброї (іншому виробі)?

– Яким був первісний номер на об’єкті дослідження?

– Яким способом був знищений або змінений номер (знак) на даному виробі?

– Чи були на даному виробі маркірувальні позначення?

– Чи піддавались зміні маркірувальні позначення на даному виробі?

Вироби, які підлягають дослідженню, не можна очищати від забруднень, фарби чи іржі.